Ви любите український фольклор? А історію, чи романтику? Хочете потрапити у часи Данила Галицького, зануритися в небезпечний світ міфології та пройти гірськими шляхами давнини? Для цього не потрібні технології майбутнього, чи стрибки у часі! Ви можете зануритися в це з книгою Наталії Довгопол «Витязь і Вірлиця».
«Квіти вздовж шляху обертали до нього барвисті голівки. Здавалося, що й собаки перестали гавкати, а кури — квохкати, ледь зачувши тупіт його коня», — саме цими словами починається книга Наталії Довгопол, що оповідає історію двох молодих людей, які, здавалося б, ніяк не були пов’язані з магією. Початок нагадує одну з давніх пісень. І частково саме в ньому — її магія. Початковими словами авторка використовує не лише метод «схопити читача за горло», а й метод створення атмосфери: коли ми готові зануритися в одну з відомих, теплих легенд. Але, повірте — це не одна з них!
— Ні! — скинула голову дівчина. – Вони підуть далі — на Холм, на Львів! Недарма ж у князя Данила з’явилися ті змії… До того ж, хіба можна забути зраду?
Сюжет цієї книги здатен захопити. Початок історії оповідає нам про купця на ім’я Андрій, молодика, який щойно повернувся в рідне селище, та дівчину Ляльку – дочку славетного воєводи та чаклунки. Ми знайомимося з друзями Андрія – Вернидубом та його дружиною Младою. Нагулявшись, Андрій влаштовує пожежу і привертає до села небажані сили, серед яких Підсокольник – завойовник монголо-татар, що тероризує міста. Його воїни, прибувши до села, забирають багато, але найважливіше – вони забирають Вернидуба! Купець під впливом совісті вирішує викупити друга, та для цього йому знадобиться допомога одного воєводи і, можливо, його дочки. Але в кожного з героїв свої спроби дістати бажане.
Ця книга особливо зацікавить тих, хто любить міфологію. Вона може познайомити з магічними істотами нашого фольклору не лише досвідчених читачів, а й новачків у цій темі. Читачі зустрінуть таких фантастичних істот, як: літавиця (до того ж у дуже особливій формі, адже цього персонажа рідко показують саме як жіночого); Ох, Чорт, Кобиляча голова, Упирі та багато інших. Як, певно, вже зрозуміло з персонажів, авторка також інтерпретує та додає кілька народних казок, знайомих із дитинства. Герої зустрічають їх упродовж усієї своєї подорожі. Всі персонажі представлені так само, як і в знайомих нам оповідках. Напевно, найбільше мою увагу привернула Кобиляча голова. Як-не-як вона персонаж однієї з наймоторошніших казок.
Подивимося на назву книги: «Витязь і Вірлиця». Авторка грається зі словами, які викликають одночасно зацікавлення, здивування та жагу дізнатися, хто це. Витязь — гарне, але, на жаль, малопоширене слово. Але все ж мою увагу привернула саме вірлиця.
«Щодо “вірлиці” маю окреме пояснення: моя подруга була директоркою «Пласту», у неї було звання вірлиці. Від неї я вперше почула це слово, воно дуже красиве і дуже західне. На заході України люди не дивуються цьому слову, а у Києві перепитують, що воно означає. Вірлиця — це орлиця», — розповідає авторка книги в інтерв’ю з жіночим онлайн-журналом «Divoche.media».
Книга немов відкриває старовинний портал у світ минулого з ноткою магії. В королівство Данила, на поля, де небом ковзає сокіл, і в ліси, повні старовинних таємниць. Книга захопила моє серце і подарувала, здається, вічні спогади. Її варто не просто читати, її варто прожити. Варто відправитися в цю подорож разом із героями. І повірте, це буде казковий, неймовірний шлях, сповнений моторошно прекрасних пригод, минулого і магічних таємниць… Ооо! Таємниць буде таки досхочу! Я раджу цю книгу читачам 15-16 років, яким подобається фентезі, історія та гострі відносини між персонажами.
