Відомий Довгий список Дитячої Книги року БіБіСі

ВВС News Україна визначила Довгі списки літературної премії Книга року ВВС-2026 у трьох категоріях: Книга року BBC, Книга року ВВС-Есеїстика та Дитяча Книга року ВВС. До Довгого списку премії Дитяча Книга року ВВС-2026 увійшло 12 видань:

З цього переліку буде сформовано Короткий список, а переможця оголосять на фіналі премії.

Цього року до журі премії “Книга року ВВС” увійшли: Віра Агеєва, професорка Києво-Могилянської академії; Віталій Чепинога, блогер; Віталій Чернецький, професор Канзаського університету; Світлана Пиркало, радниця ЄБРР з питань культури;Марта Шокало, головна редакторка BBC News Україна; Дар’я Тарадай, планувальна редакторка BBC News Україна (Дитяча книга року); Вікторія Приседська, журналістка BBC News Україна (Книга року ВВС-Есеїстика).

PISA-2025: що відбувається з читацькою грамотністю українських підлітків

У PISA-2025 читання стало найслабшою з трьох основних галузей для України. Українські 15-річні учні отримали в середньому 418 балів із читання, тоді як середній показник країн ОЕСР — 461 бал. Отже, розрив становить 43 бали — приблизно еквівалент двох років навчання. Особливо гостро проблема читацької грамотності проявляється у хлопців, різниця на користь дівчат сягає аж 32 бали (дівчата — 434 бали, хлопці — 402 бали).

Тривожить те, що 45% українських підлітків не досягають базового рівня 2 з читання. Тобто майже кожен другий 15-річний має труднощі з мінімальним набором читацьких умінь, який PISA вважає необхідним для повноцінної участі в сучасному суспільстві. Для порівняння, в ОЕСР базового рівня не досягають близько 31% учнів — відповідно, 69% досягають 2-го рівня або вище. На рівні 2 учень уже може, наприклад, визначити головну думку тексту помірної складності, знайти інформацію за явно сформульованими критеріями та зробити простий висновок про мету або форму тексту.

А от на найвищих рівнях ситуація значно гірша: лише близько 1% українських учнів досягає рівня 5–6, тоді як середній показник ОЕСР — 6%. Це рівні, де потрібно працювати з довгими текстами, абстрактними або контрінтуїтивними поняттями та розрізняти факт і думку, спираючись на неявні підказки в тексті чи джерелі.

Від 2018 року, коли Україна вперше взяла участь у дослідженні, до 2025 року, ми втратили близько 48 балів у читанні: від 466 до 418. Водночас у період від 2022 року падіння незначуще. Тобто коректніше говорити не про новий різкий обвал, а про те, що результати після провалу 2018-2022 років не відновилися. OECD також фіксує глобальне падіння читацьких результатів: у середньому в 35 країнах ОЕСР між 2018 і 2025 роками результат знизився на 25 балів. Однак в Україні, ясна річ, на результати впливає й навчання в умовах повномасштабної війни.

А що це означає саме для читання? PISA не вимірює просто «чи читає дитина книжки». Читацька грамотність — це здатність зрозуміти, використати й осмислити письмовий текст, щоб розв’язувати реальні завдання, здобувати знання та брати участь у суспільному житті. Тому результат 418 не означає: «українські підлітки перестали читати книжки». Він радше свідчить про проблеми з типами читацької діяльності, які стають дедалі важливішими.

Зокрема, труднощі полягають у наступних типах читання:

  • робота з довгими текстами;
  • робота з кількома текстами одночасно;
  • зіставлення інформації з різних джерел;
  • інтеграція інформації, яка не лежить на поверхні;
  • робота з перерваними / змішаними текстами — таблицями, схемами, сторінками сайтів тощо;
  • відрізнення факту від думки;
  • оцінювання надійності інформації та джерела;
  • розуміння того, хто, навіщо і з якою позицією створив текст;
  • побудова висновку на основі інформації, яка прямо не сформульована.

Отже, проблема не тільки в тому, щоб «більше читати», а в тому, щоб учити читати складніше. Адже читання книжки саме по собі не гарантує сформованої читацької грамотності. Потрібні практики порівняння, інтерпретації, аргументації, роботи з джерелами, розпізнавання авторської позиції та перевірки власного розуміння. А саме це ми й робимо на наших літніх школах із літературної критики.

Джерела: офіційний звіт PISA-2025, OECD про українські регіони, результати України від МОН. Чільне зображення: mon.gov.ua.

Відомі лауреати премії Олени Пчілки

Стали відомі лауреати літературно-мистецької премії імені Олени Пчілки за 2026 рік. Цього року на розгляд журі було подано 27 кандидатур: 17 кандидатур висунуто у 2026 році, ще 10 кандидатур, висунутих у 2025 році, було підтверджено для участі у Премії 2026 року, повідомляють на сторінці премії у фейбуці.

Премію за виданий оригінальний художній твір присудили Ларисі Камінській за книжку 2023 року «Янгольська скрипка» (видавництво «РМ»).

Премію за не виданий оригінальний художній твір (рукопис) отримала Тетяна Гарг за твір «Тут живе щасливий пес».

Премію за оригінальне ілюстрування твору для дітей отримав художник Арсен Джанікян за ілюстрації класики Астрід Ліндґрен «Пригоди Пеппі Довгапанчохи» від видавництва «РМ». Зазначимо, що ілюстрації Арсена Джанікяна неодноразово відзначалися різними нагородами.

Премію за просвітницьку діяльність / проєкт присудили Наталі Савчук (Наталя Марченко) за науково-пізнавальну книжку «Тато мій Петлюра» (видавництво «Богдан»). Біографія Симона Петлюри для дітей вийшла у 2024 році, це найсвіжіше з відзначених видань, не рахуючи рукопису.

Зі сторінки премії на сайті Держкомтелерадіо:

Літературно-мистецька премія імені Олени Пчілки заснована Національним видавництвом дитячої літератури «Веселка» у 1991 році та реалізується спільно з Гадяцькою міською радою Полтавської області. Метою премії є виявлення, підтримка та заохочення діячів культури, творчість яких сприяє формуванню світогляду дітей і молоді на засадах гуманізму, національної ідентичності та культурних цінностей. Вона присуджується за вагомий внесок у розвиток української дитячої літератури та мистецтва, зокрема за оригінальні твори для дітей, ілюстрування книг, просвітницьку діяльність, видавничі, перекладацькі та наукові проєкти.

Джерело: БараБука. Зображення зі сторінки видавництва «Веселка» у фейсбуці.

«Якщо колись я стану мером…»: стартував конкурс есе для підлітків

Урбанрух «У міста є Я» та Ірина Озимок оголошують прийом робіт на всеукраїнський конкурс есе для підлітків 12–17 років. Торік він зібрав 1362 роботу з усіх регіонів України та з-за кордону. Есе приймають від 24 вересня до 26 жовтня 2026 року.

Тема конкурсу фіксована: «Якщо колись я стану мером…». Учасники пишуть про свій населений пункт, називають проблеми, які бачать, і пропонують, як їх розв’язати. Роботи про вигадані міста не приймають: ідеї мають стосуватися реального українського населеного пункту, щоб їх можна було втілити.

Взяти участь можуть усі підлітки 12–17 років, незалежно від того, де вони зараз живуть: у великому місті, селі чи за кордоном. Торік есе надходили з Польщі, Німеччини, Румунії, Чехії та Швейцарії. Усього організатори отримали понад 1300 робіт. Участь безкоштовна, бути учасником програми Урбанруху не обов’язково.

Про що писали торішні переможці?
Тринадцятирічний Максим Шевченко з Юнаківки на Сумщині, села на лінії фронту, описав, як відбудовуватиме зруйноване село, і уявив, якою стане його вулиця після війни. Сімнадцятирічна Анастасія Гладка з Херсона запропонувала створити «Дім Повернення» — підземний хаб, де місто зможе збиратися разом, поки триває війна. Данило Лющанський із Гуляйполя, який зараз живе в Німеччині, склав покроковий план відбудови рідного міста, а Аліна Коноз із Сум побудувала свою програму змін навколо семи кольорів веселки. Усі дев’ять есе переможців опубліковані на сайті Урбанруху.

«Торік ми отримали 1362 есе й побачили дещо несподіване. Підлітки писали не про фантастичні міста майбутнього, а про розмінування, про укриття в школах, про сусідів, які колись повернуться. Вони мислять як дорослі, бо війна не залишила їм вибору. І коли тринадцятирічний хлопець із прифронтового села розписує, з чого почне відбудову, — це вже не дитяча творчість, а порядок денний для громади. Моє завдання як засновниці конкурсу — зробити так, щоб ці голоси почули ті, хто ухвалює рішення», — Ірина Озимок, засновниця Урбанруху й авторка книги «У міста є Я».

Що отримають переможці?
Переможців визначать у трьох вікових категоріях: 12–13, 14–15 і 16–17 років. Їхні роботи опублікують, фіналісти отримають матеріальні призи, а найкращі пропозиції можуть винести на особисте обговорення з мером, головою містечка чи старостою села. Нагородження відбудеться на Всеукраїнському форумі урбанруху в січні 2027 року.

Як подати есе?
Обсяг роботи — від 2000 до 4000 знаків без пробілів, мова українська, формат файлу PDF. Один учасник подає одну роботу. Усі есе перевіряють на оригінальність, зокрема на плагіат і використання штучного інтелекту, а перед оцінюванням прізвища авторів шифрують. Повні вимоги та форма подання — тут.

Тим, хто не знає, з чого почати, допоможуть відеопоради письменниці та редакторки Ольги Купріян, опубліковані на сторінці конкурсу.

Цьогоріч роботи оцінюватиме журі, до якого увійшли експертки й експерти з освіти та літератури, культури та шоубізнесу, медіа та комунікацій, ментального здоров’я, громадського сектору, бізнесу й урбаністики.

  • Марія Придьма, CEO Школи творчого та професійного письма Litosvita та Школи культури Cultosvita;
  • Тетяна Коврига, директорка освітньої фундації, експертка зі стратегічних комунікацій, викладачка УКУ;
  • Артур Пройдаков, виконавчий директор освітньої фундації «МрійДій», один із десяти найкращих учителів світу за версією премії Global Teacher Prize 2023;
  • Катерина Котвіцька, директорка з контенту MEGOGO BOOKS;
  • Анна Денисенко, Head of CSR ЛУН;
  • Катерина Білоножко, операційна директорка та програмна координаторка Клубу Добродіїв;
  • Наталя Кідалова, учителька української мови, англійської мови, тренерка з неформальної освіти, сценаристка проєкту Pi-stacja.ua, переможниця Global Teacher Prize 2019;
  • Юлія Тукаленко, психологиня благодійного фонду «Голоси дітей»;
  • Наталія Рибальська, журналістка видання «Хмарочос», експертка з міської тематики та комунікацій;
  • Олена Ольшанська, поетка й культурна активістка, менторка урбанруху «У міста є Я»;
  • Лана Чубаха, комікеса, волонтерка;
  • Ірина Озимок, засновниця Урбанруху й авторка книги «У міста є Я».

Конкурс есе «Якщо колись я стану мером…» проводять урбанрух «У міста є Я» та Ірина Озимок за спонсорської підтримки Ukraine-Moldova American Enterprise Fund (UMAEF) та організаційної підтримки громадської організації «Сьогодні про майбутнє». Партнери конкурсу: благодійний фонд «Голоси дітей», освітня фундація GoGlobal, освітня фундація «МрійДій», ГО «Вчися», Спілка української молоді (СУМ), ГО «Будуємо Україну Разом» (БУР), БФ «Клуб Добродіїв», культурно-мистецький простір «Простір Спільного Добра», школа творчого та професійного письма Litosvita, онлайн-книгарня MEGOGO BOOKS, PropTech-компанія ЛУН. Інформаційні партнери: медіа «Хмарочос» та Varosh.

Анастасія Чмельова

Мене звати Анастасія, я проживаю в місті Харкові. Навчаюся в 9 класі й уже другий рік на посаді президента школи. Я дуже творча, мені подобається будь-який вид творчості. У моїх різноманітних хобі знайшлося місце для письма та читання.

Мій шлях почався зі шкільних есе. Я зрозуміла, що мені подобається писати. Я пробувала писати всілякі коротенькі історії, сценки — і це так круто! У мене дуже багато фантазії, я не знаю, куди її подіти, тому переношу на папір. Думаю, що колись зможу написати свою книжку, а може, навіть не одну.

Читати я теж почала не дуже давно, але вже маю мрію зібрати дуже велику бібліотеку. Мій найулюбленіший жанр — це мелодрама. Я і читаю, і дивлюся все, що пов’язане з коханням.
Загалом у мене дуже багато мрій, і найбільша з них — стати акторкою.

Стартував новий сезон премії Лесі Українки

У вересні стартував новий сезон українських премій. До 1 листопада 2026 року триватиме прийом заявок на участь у конкурсі на здобуття Премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва.

Премія імені Лесі Українки присуджується щороку до дня народження Лесі Українки (25 лютого) “за твори, які сприяють вихованню підростаючого покоління у дусі національної гідності, духовної єдності українського суспільства та здобули широке громадське визнання”.

Нагадаємо, що висувати можна оригінальні твори і роботи, опубліковані (оприлюднені) у завершеному вигляді протягом останніх трьох років, але не пізніше ніж за півроку до їх подання на конкурс.

Традиційно премія присуджується в чотирьох номінаціях, переможцю кожної з них передбачено грошову винагороду в розмірі 20 тис грн.:

  • літературні твори для дітей та юнацтва;
  • художнє оформлення книжок для дітей та юнацтва;
  • театральні вистави для дітей та юнацтва;
  • художні та анімаційні фільми для дітей та юнацтва.

Детальніше про умови подання творів читайте на сайті Держкомтелерадіо.

«Просто все сподобалося!» – БараБука на Фронтері-2026

25–26 липня в Окольному замку Луцька відбувся VI Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера». Фокус-темою цього року було визначено «Межі причетності» — про вибір не залишатися осторонь і спільність, що стає опорою для кожного з нас. 

Паралельно з програмою для дорослих діяла Дитяча сцена, яку вдруге поспіль організували експертки лабораторії дитячого читання Національного центру «Мала академія наук України» «БараБука». Учасницями дитячої програми були українські письменниці Марія Артеменко, Зоряна Биндас, Галина Крук, Ольга Куждіна, Маргарита Левчук, Настя Музиченко, Слава Світова і Таня Стус. Разом із ними юні відвідувачі Фронтери читали, вигадували, майстрували, танцювали та всіляко розважалися.

Дитячий простір було легко знайти — у білому шатрі, прикрашеному стрічками та зірочками фіолетових відтінків, не вщухав веселий гамір, рух та сміх. За два дні фестивалю на локації відбулися 12 подій за мотивами книжок сучасних дитячих авторок. Дехто з юних відвідувачів Фронтери майже не відходив від дитячої сцени. Так, Артем із Луцька та його сестричка відвідали всі заходи дитячої програми і були дуже активними учасниками кожної зустрічі. «Мені просто все сподобалося!» — поділився своїми враженнями юний книгодрузяка. Що ж так сподобалося Артему? Зануримося в атмосферу Фронтери разом з її учасницями!

Дитячу програму цього року формувала експертка БараБуки та письменниця Віталіна Макарик: «Я була кураторкою програми для найважливіших гостей фестивалю — наймолодших його відвідувачів, тих хлопчиків і дівчаток, з яких через кілька (десятків) років виростуть ті, хто ходитиме на події головної сцени — а може, і виступатиме на ній!

Тож із творчинями дитліту і командою БараБуки ми за ці два дні провели 12 подій, на яких діти креативили, сміялися, стрибали, малювали, вирізали і клеїли, а головне — книгодрузячилися! Бо — і це наріжний принцип нашої програми — на літературному фестивалі діти також мають отримувати досвід причетності до літератури, до книжок, до читання. Тому ми не просто розважали дітей, а знайомили їх із класними українськими книжками і їхніми не менш класними авторками. І то був перфект метч ❤️»

Локація дитячої сцени була добре припасована до потреб своєї цільової аудиторії. Шатро ховало від сонця, для комфортного розміщення відвідувачів були стільці та мʼякі крісла-пуфи, а волонтери неодмінно допомагали дітям на творчих майстерках. Організатори подбали про наліпки на одяг юних відвідувачів, де записували телефони відповідальних дорослих, і за потреби волонтери допомагали дітям сконтактувати з ними. Поряд із локацією розташувалися намети книгарень «Книжковий Лев» та «Readeat», тож родини могли одразу поповнити свою бібліотеку та отримати автографи присутніх письменниць, і, звісно, сфотографуватися на згадку з творчинями дитячої літератури. 

Письменниця Ольга Куждіна провела на фестивалі два заходи: в суботу відбулися авторські читання книжки «Люблю тебе більше за все на світі!» (видавництво «Ранок»), а в неділю пані Ольга продовжила знайомити читачів із серією «Детективна агенція САМ»  (видавництво «АССА»). Письменниця навіть привідкрила книжкову таємницю: саме в Луцьку відбудуться події четвертої книги з цієї серії. І не дивно, адже, як каже пані Ольга: «Я полюбила це місто, полюбила цей фестиваль, БараБуку люблю давно, а читачі — то взагалі любов фантастична! Цей яскравий коктейль відчуттів так приємно вгамовує спрагу мого книжкового серця, що й зараз, коли вже всі події відбулися, я пишу цю подяку організаторам і усміхаюся».

Також по два заходи провели письменниці-барабуки Марія Артеменко та Настя Музиченко. Марія в суботу знайомила читачів зі своєю новинкою «Зуби, зубиська і зубенята» («Видавництво Старого Лева»), а в неділю раненько встала та провела веселу руханку за «Малюковою книжкою» (видавництво «Ранок»). Суботній захід Насті Музиченко за книжкою «Загублені в таборі» (видавництво «Маґура») дещо спантеличив юних книгодрузяк, адже з цілого ряду різноманітних предметів треба було обрати те, що може знадобитися в мандрівці. У неділю Настя за книгою «Врятовані хвостики» (видавництво «НК Богдан») вчила дбати про менших друзів: говорили про те, що робити, аби песик не загубився, та виготовляли адресник на нашийник для улюбленця.

Письменниця, знавчиня дитячих душ та засновниця БараБуки Таня Стус провела на Фронтері балачку-гру «Чому люди — це книги?». Таня не лише представила свою нову книжку «Авто-біо-гра» (видана Національним центром «Мала академія наук України»), але й навчила дітей, як перетворювати власні історії на неймовірні сюжети. «Дуже символічно, що Національний тиждень читання сучасної української літератури від Українського інституту книги вийшов одночасно з цим легендарним фестивалем. Сучасна дитяча література, живі усмішки дитячих письменників, взаємодія їх із читаками (і не дуже читаками) — це завжди свято, щирість, радість і натхнення!» — сказала сповнена емоціями Таня Стус.

Галина Крук провела юних відвідувачів Фронтери у світ веселої поезії разом зі своєю книжкою «Вельмишановна Мишо» («Видавництво Юлії Сливки»). На її заході зі сторінок сходили сама пані Вельмишановна Миша, Морок та Морока, Ослик із великої родини та Хижак, який під дією магії пампуха стає просто собі хлопчиком. Авторка розповіла про своє враження від фестивалю: «Дитяча сцена на цьогорічній “Фронтері” була по-домашньому затишним куточком фестивалю. Діти мені дісталися уважні і ще не втомлені, саме такі, з якими можна було почитати віршиків і побавитися словами. А Вельмишановна Миша за усіма нами пильнувала і нікого не боялася ????». 

Слава Світова вже вдруге стала учасницею дитячої програми Фронтери. В суботу вона читала дітям книжку «Гусінь, яка хотіла стати письменницею» («Видавництво Старого Лева»), а потім діти вигадували власні фантастичні історії і робили яскравих гусіньок. Наступного дня письменниця показала дітям, як майструвати барвистих диво-птахів на інтерактивних читаннях за книжкою «Чоловік, який рахував птахів» (видавництво «Каламар»). 

Слава Світова відзначила безпосередність юних відвідувачів: «Я дуже люблю взаємодіяти з дітьми, вони щоразу нагадують мені про те, як ми, дорослі, можемо необачно розгубити дорогою дорослішання своє вміння гратися, бути спонтанними, вигукувати смішне, радіти малому, урочисто оголошувати про свої потреби без зайвих упереджень, фантазувати і бути вільними у всіх своїх численних, емоційних проявах. Радію, що книжка вкотре стає магнітом, який притягує до себе дітей і батьків. Маю відмітити, що дітей цьогоріч було набагато більше, ніж минулого року, повний аншлаг! Для мене фестиваль Фронтера і дитяча сцена вже стали гарною літньою традицією».

Завершувала дитячу програму Фронтери 2026 Зоряна Биндас. Письменниця була сповнена емоціями: «Я вперше на Фронтері, і я в захваті. Я обожнюю своїх читачів, це найкраща у світі аудиторія. У мене є книжки і для дорослих, але — хай вони не ображаються! — дітлахів я сильно люблю. Захід відбувся дуже класно, я тішуся, що ми так зустрілися! Заходи з авторами дитячих книжок — це важливо. Коли ми з подругою приходимо презентувати книжку “Норд і Сталева сотня”  (видавництво “Маміно”) у школи, ми маємо класичне питання — кого ви знаєте з героїв? І діти називають супергероїв Марвела. Вони не говорять про українських героїв. Отже, наша місія — популяризувати українських героїв. І БараБука саме цим і займається — популяризує українські книжки, а це дуже важливо».

Яскраві спогади про фестиваль винесла і письменниця Маргарита Левчук: «У Києві сьогодні пасмурно і дощ, а серце гріє думка про теплу атмосферу моєї зустрічі з дітками, що відбулася на міжнародному фестивалі “Фронтера” у Луцьку. Мої маленькі і дорослі слухачі познайомилися з казкою “Огірочок, що вдягнув 100 сорочок”, яка цього року вийшла друком у видавництві “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА”. Я розповіла про секрети книготворення: книгописання і книгомалювання, а справжньою зіркою нашої зустрічі став дивовижний гість: мій вірний помічник — Веселий Огірочок! 

Фронтера — неймовірно затишний і творчий фестиваль, організатори дуже постаралися, аби створити комфортні умови і для учасників, і для гостей фестивалю! Радію, що літературні події в Україні вийшли на такий високий рівень, і я стала частиною цього свята!»

Засновниця фестивалю Елла Яцута наголошує, що діти є повноправними учасниками Фронтери: «Для нас дуже важливо, щоб любов до книжок, історій і спільності народжувалася ще в дитинстві. Саме тому вже не вперше поруч із нами на фестивалі “Фронтера” лабораторія дитячого читання Національного центру “Мала академія наук України” “БараБука”, які спільно з українськими авторками створюють простір, де діти читають, граються, фантазують, ставлять запитання й відкривають для себе світ літератури. Бо ж насправді наші юні відвідувачі — це не “майбутні” відвідувачі фестивалю. Вони вже є важливими гостями для всіх нас. Адже зростаючи в середовищі співтворення культури, одного дня вони продовжать нашу справу».

Кураторка дитячої програми Віталіна Макарик додає: «Так втішно було бачити знайомі з минулого року обличчя і круто спостерігати за дітьми, які обидва дні тусили на всіх наших подіях. Бо коли дивишся на них, розумієш, що оце все, що ми затіяли і провели, точно було не даремно».

Авторки репортажу: Анна Третяк, Лілія Куліковська
Фотографії Тетяни Шавловської та Макса Тарківського

БараБука втретє проведе Всеукраїнську літню наукову школу з літературної критики

Лабораторія дитячого читання НЦ «Мала академія наук України» «БараБука» цього літа втретє проведе Всеукраїнську літню наукову школу з літературної критики.

У програмі школи – заняття з літературознавцями, критиками, букблогерами та культурними журналістами Ростиславом Семківим, Славою Світовою, Анною Полегенько, Галиною Ткачук, Анною Третяк, Ольгою Купріян, Тетяною Стус, Марією Артеменко. Учасники й учасниці літньої школи дізнаються про основи літературної критики та букблогерства, отримають корисні інструменти для читання й критикування текстів, а також ознайомляться з деякими принципами креативного письма.

До участі запрошуються учні 8-11 класів закладів загальної середньої освіти та вихованці закладів позашкільної освіти.

Заняття відбудуться онлайн від 10 по 13 серпня 2026 року, початок лекцій об 11:00, тривалість 2 години. Для участі в Всеукраїнській літній науковій школі з літературної критики слід зареєструватися до 5 серпня 2026 року включно.

Всі учасники та учасниці школи після завершення навчання отримають електронні сертифікати, а найкращі практичні роботи учасників (рецензії на сучасні книжки для дітей і підлітків) будуть опубліковані на сайті barabooka.com.ua, як-от матеріали випускниць минулого року:

Надія Кучіна «Неврида як дзеркало»

Надія Кучіна «Україна в підлітковому фентезі»

Софія Фенувка «Стосунки на тлі війни»

Анастасія Волошина «Щоденник у жовтих тонах»

Єлизавета Жигалова «Присмак лаванди на губах»

Єлизавета Жигалова «Химера межі»

Єлизавета Жигалова «Знайомі незнайомці»

Єлизавета Жигалова «Рухатися далі попри все»

Левчук Маргарита (Ріта Нільсон)

Дитяча ілюстраторка та ілюстравторка, народилася в м. Сімферополь 26 жовтня 1989 року. Матуся трьох хлопчиків, зараз живе в затишному селі під Києвом, що особливо допомагає зануритися в атмосферу природи й отримати порцію натхнення для створення ілюстрацій до казкових історій.

Малювала для дитячих журналів «Джміль» і «Пізнайко», співпрацює з українськими видавництвами та американськими замовниками під псевдонімом Ріта Нільсон (Rita Nilson).

У 2023 році у видавництві «Чорні вівці» вийшла друком проілюстрована Маргаритою книга Юлії Олефір «Казковий ліс. Пригоди Єнотів-Бешкетників». Далі намалювалася ціла серія книжок про єнотиків, яка стала бестселером і підкорила серця читачів і читачок.

Пізніше зʼявилася книга Уляни Чуби «Король-Малюк», що у 2024 році потрапила в довгий список Книги року BBC.

У 2026 році у видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» вийшла книжка для наймолодших «Огірочок, що вдягнув 100 сорочок», де Маргарита — водночас авторка та ілюстраторка.

«В такі непрості часи я особливо радію, що маю змогу своєю творчістю подарувати дітям частинку справжнього, безтурботного дитинства, — ділиться ілюстраторка. — Тішуся, як бачу, що малечі стає весело від моїх малюнків, адже задача дитячих митців — сіяти в дитячі душі цю радість і добро, а ще краплю замаскованої мудрості, яка б допомогла проростити духовне зернятко в їх світлих голівках».

Дитяча програма від БараБуки на «Фронтері-2026»

Другий рік поспіль Лабораторія дитячого читання НЦ «Мала академія наук України» «БараБука» готує спеціальну дитячу програму фестивалю. Запрошуємо дітей 4–15 років та їхніх батьків відвідати авторські та інтерактивні читання, творчі майстерки, воркшопи, квести, презентації книжок і руханки. Юні відвідувачі разом із письменницями читатимуть і вигадуватимуть історії, малюватимуть, створюватимуть власних персонажів, розгадуватимуть загадки, говоритимуть про природу, пригоди, дружбу й силу уяви. До дитячої програми долучаться 9 українських авторок: Марія Артеменко, Зоряна Биндас, Ольга Куждіна, Галина Крук, Катерина Лазірко, Маргарита Левчук, Настя Музиченко, Слава Світова і Таня Стус.

«Сучасний культурний фестиваль неможливий без фокуса на дитячій аудиторії, — говорить керівниця проєкту «БараБука», дитяча письменниця, психологиня Таня Стус, — бо інакше ми як суспільство не матимемо інструментів впливу на майбутнє культурного процесу. Для «БараБуки» книгодрузячення на «Фронтері» — це про надважливе «зшивання» країни голосами сучасних письменників не лише географічно, а й на рівні поколінь. Поруч із серйозними дорослими розмовами та концертами, якими славиться фестиваль, дитяча програма створює магічну луцьку синергію, в якій часопростори батьків і дітей переплітаються в єдине ціле.

За словами засновниці фестивалю Елли Яцути, дитяча програма «Фронтери» передусім покликана залучати нові аудиторії та створювати простір, у якому комфортно бути всією родиною. Це один із способів відкрити культуру для різних аудиторій і зробити фестиваль справді доступним для батьків із дітьми.

«Ми хочемо, щоб дорослі могли відвідати події фестивалю, знаючи, що їхні діти теж проводять час цікаво, змістовно і з користю. Водночас дитяча програма — це можливість показати, що читання і література можуть бути захопливими, сучасними та живими. Нам важливо, щоб діти зростали в середовищі, де книжки, розмови про них і культурні події є природною частиною життя. Щоб вони бачили: література — це не лише шкільна програма, а й простір для уяви, відкриттів і спільного досвіду. Бо любов до читання виростає там, де є місце для цікавості, уяви й відчуття, що ти тут свій», — говорить Елла Яцута. 

Організатор фестивалю — Літературна платформа «Фронтера». Захід відбувається за підтримки Українського культурного фонду в межах програми «Флагманські події», Посольства Іспанії в Україні та сприяння Луцької міської ради. Стратегічний партнер — платформа «Алгоритм дій». Діджитал-партнер — ideil. 

Квитки на фестиваль та інформація про пільгові категорії доступні за посиланням. Діти до 12 років можуть відвідати фестиваль безоплатно за наявності підтверджувального документа.


Програма заходів на локації «Дитяча сцена»


25 липня

11.00–11.45 — «Люблю тебе більше за все на світі!» — авторські читання добрих казок від Ольги Куждіної. Ох, в які тільки пригоди потрапляють непосидючі курчатка! Але мама Курочка завжди спішить їм на допомогу. В чому її секрет? Весело почитаємо, трошки похвилюємося, багато порадіємо і розфарбуємо кумедних курчат із зеленої книжки. Для дітей 3–7 років

12.00–12.45 — Гусінь вигадує історії: інтерактивні читання з майстеркою за книжкою Слави Світової. Інтерактивні читання зі Славою Світовою про мрії, фантазію та сміливість вигадувати власні світи. Запрошуємо дітей на веселу літературну пригоду: читання книжки, ігри з уявою, вигадування неймовірних сюжетів і кумедних персонажів, створення власних мікроісторій, а ще — виготовлення яскравих гусіньок власноруч на творчій майстерці. Приходьте з усмішкою і бажанням творити! Для дітей 3–7 років

13.00–13.45 — Огірочок, що вдягнув сто сорочок: читання й малювання з Маргаритою Левчук. Авторка та ілюстраторка Маргарита Левчук розкриє секрети створення малюнків для книги, а також малят чекає зустріч зі справжнім Веселим Огірочком, головним персонажем книги «Огірочок, що вдягнув 100 сорочок», та можливість власноруч намалювати головного героя. Для дітей 5+ років

14.00–15.00 — перерва

15.00–15.45 — «Зубасті читання» з дитячою письменницею Марією Артеменко. Які таємниці приховують зуби? Де росте дерево — зубна щітка? Чому космонавти не люблять стоматологів? Дізнавайтеся про зуби все і трошки більше! На вас чекають захопливі факти, гумор, спілкування з авторкою та багато усмішок. Для дітей віком 6+

16.00–16.45 — «Чому люди – це книги?»: гра-балачка з майстеркою від Тані Стус. «Авто-біо-гра» – нова книжка письменниці, у якій головна героїня досліджує, чим люди схожі на книжки. Будемо й ми разом міркувати, а ще – потренуємося створювати щонайкращі сюжети власного життя. Для дітей віком 6–10 років

17.00–17.45 — Воркшоп «Як (не) загубитися в літньому таборі» з Настею Музиченко. Літо — це час канікул, пригод, відпочинку на природі або… в таборі. Але що робити, якщо ти в таборі вперше? Як підготуватися до подорожі, щоб вона не обернулася на пригоду зі зникненням? Без паніки! Разом із авторкою «Загублених у таборі» Настею Музиченко ти дізнаєшся, що покласти в наплічник, коли вирушаєш в подорож, які правила варто знати і як слід поводитися, що не загубити в таборі й перетворити своє перебування там на веселу пригоду! Для дітей 8+

26 липня

11.00–11.45 — Ранкова руханка для малюків. Проводить дитяча письменниця Марія Артеменко. Прокидайтеся! Починаймо день активно! На вас чекають веселі рими та ритми, активні ігри та спільна творчість, вірші й забавлянки — найкраща гімнастика для тіла і мізків. Нумо разом книгодрузячитися! Для дітей віком 3 +

12.00–12.45 — Вельмишановна миша та інші герої — авторські читання з Галиною Крук. Куди запрошують вельмишановну Мишу й чим хочуть її пригостити, чому Йосип кричить: «Досить!», а кажан заліз у казан — про це все і не тільки дітлахи дізнаються з перших вуст! На вас чекатимуть добрі й веселі герої, вірш-лабіринт та вірш-лічилочка й казковий та захопливий світ поезій Галини Крук. Для дітей віком 5+

13.00–13.45 — «Рятуємо морозиво – бережемо планету»: освіжімося з читанням-квестом за книжкою Катерини Лазірко «Снігове морозиво». Разом із допитливим зебреням Леслі з Мрієздійснюальної вулиці діти дізнаються про глобальне потепління і допоможуть йому врятувати не лише все морозиво на планеті, а й саму планету! Для дітей віком 3+

14.00–15.00 — перерва

15.00–15.45 — Презентація серії книг Ольги Куждіної «Детективна агенція САМ». Хочеш спробувати себе в ролі справжнього детектива? Тоді тобі точно сюди! Спойлер (тільки для лучан): в четвертій частині серії герої книжки їдуть до Луцька, і тут успішно розв’язують найскладніші загадки… Для дітей 6–11 років

16.00–16.45 — Чудо-птах раз, чудо-птах два! Ігрова зустріч зі Славою Світовою за мотивами книжки «Чоловік, який рахував птахів». Разом із письменницею діти вирушать у маленьку пригоду світом птахів: читатимуть уривки з книжки, шукатимуть пернатих навколо себе, вигадуватимуть власних крилатих героїв і створять барвистих чудо-птахів на творчій майстерці. Запрошуємо маленьких мрійників та мрійниць і дослідників і дослідниць — приходьте рахувати птахів, слухати історії й творити власні дива з крилами! Для дітей віком 6+ років

17.00–17.45 — «Норд і Сталева сотня»: пригода для справжніх героїв із Зоряною Биндас. А що, як герої — це не тільки персонажі з фільмів, а люди поруч із нами? І що, як доброта — не не мінус, а плюс для справжнього захисника? Ця книжка виросла з реальної історії Героя України Сергія Коновала («Норд»). На зустрічі діти познайомляться з героєм книжки Нордом і дізнаються, що таке «Сталева сотня», разом подумають, як перемагати темряву, зможуть поставити будь-які запитання і стануть частиною історії через інтерактив і живе спілкування. Для дітей віком 6+