Сюжет простий, як дитячий малюнок. Дівчинка Ніна радісно гойдається на гойдалці, аж раптом помічає маму, злітає вниз і необережно топче щойно посаджені квіти – іще ж не видно, що то квіти, можна лише фантазувати про дельфінів, бо назва така: дельфініум. На допомогу приходить тато, він допомагає купити й висадити нові. Щасливий фінал змінює і збагачує дівчинку – тепер вона помічає і високі дерева, і маленькі майбутні квіти, і навіть вільне місце поруч із собою на гойдалці – там можна гойдатися разом із Марком.
— Як називаються ці квіти? — питаю.
— Дельфіній, — каже Марків дід.
Мені подобається їхня назва. Мати дельфіній біля майданчика — це
майже як мати справжніх дельфінів.
Легкість слова, що так гарно передає і відчуття висоти на гойдалці, і радість початку літа, підкреслюють ясні малюнки Оксани Були. Окрім естетичної насолоди, книжка пропонує ще й суттєву освітню складову: англійський текст у перекладі Оксани Лущевської та Михайла Найдана допоможе вчити мову, а іноземному читачеві – відкривати наш світ. Білінгва вийшла друком у межах проекту «Крок уперед: глобалізуймося разом із українсько-англійськими книжками-картинками». Це вже п’яте видання у цій серії, яка не перестає радувати незмінною якістю текстів, ілюстрацій і дизайну.
Але найголовніше те, що «Гойдалка під кленом» дає змогу поговорити з дитиною про важливі речі. Про те, що часом найвища точка радості, як отой злет на гойдалці, може раптом змінитися миттю гіркого відчаю, але й тоді завжди є вихід, якщо намагатися його шукати. Про те, як важливо бути уважними до всього на світі – навіть того, що проявиться лише у майбутньому. Як фантазія може прикрасити ще більше навіть найбарвистіший літній день, якщо дивитися на нього творчо. Про те, що таке справжня гармонія і справжня радість.
