соціальна проза
Як правильно ненавидіти песиголовців
Однак у БараБуки, зізнаємося, була спокуса ввести спецвідзнаку «Найзаплутаніша бібліографія року» спеціально для фантастичного циклу Володимира Арєнєва «Сезон Кіноварі»
Вихід в іншому місці
«Сіль для моря» не є простим читанням. Текст просякнутий болем – сльозами недолюбленої дівчини, криками розчарованої матері, горем покинутої коханої, божевільним відчаєм батька, який втратив єдину дитину.
Карпатський вінегрет від Ірени Карпи
Здається, що авторка, як і мама-Білка, береться за купу справ-сюжетів одночасно, але так і не доводить їх до кінця.
Майя та її клас
Попри всі зауваги, «Майя та її мами» – оригінальне, якісне та важливе видання. А до таких завжди приглядаєшся особливо прискіпливо.
Мати слух – не значить чути
«140 децибелів тиші» Андрія Бачинського – соціальний трилер для підлітків, у центрі якого складна проблематика життя людей із особливими потребами.
Глуха і німа голосна
«140 децибелів тиші» насправді написано не для тих, про кого йдеться в повісті. Це радше такий собі «відкривач очей» на сувору дійсність життя не-таких дітей. Не-таких, яких бачиш щодня.
Ангел, який живе на даху
Казкові повісті, у яких дитина зустрічається з казковими істотами, відомі й знані. Але – у книжці Зірки Мензатюк такою чарівною істотою постає... янгол.
Дівоча пам’ять
Малолітки Спірідончевої – цілковито самотні: вони конфліктують із учителями, не довіряють батькам, не мають друзів, які б не зрадили при першій нагоді.
«Якщо ви не розкажете дітям про Ктулху, це зробить хтось інший»
Про дитячу літературу, дітей і читання розповідає перекладач і критик дитячої літератури Володимир Чернишенко.
Оксана Думанська: школярчина бабуся з передмістя
Катастрофічно бракує свого, себто – діти читають про пригоди закордонних однолітків, співпереживають, захоплюються, маючи на увазі, що все це десь там. Далеко. За кордоном. Не з ними...